12.06.2018

Узаконення старих будинків та відумерла спадщина

Є села, де люди живуть до півсотні років і навіть не відають, що їхні будинки «висять» у повітрі, тобто на них немає жодних правовстановлюючих документів. Побудував колись дід будинок та й живе в ньому вже не одне покоління. І нині, коли кожний пенсіонер вирішив оформити ту ж субсидію, виникають проблеми. Все впирається у право власності та документи на будинок, які є основними при оформленні різних документів. Крім того, рано чи пізно цей будинок може продаватися, даруватися або успадковуватися.

 Якщо звернутися до букви Закону, то така нерухомість, на яку не оформлено права власності, не являється майном людини, яка в ньому проживає і визнається самочинно збудованим. А отже, враховуючи докорінні зміни у законодавстві, які відбуваються сьогодні, рано чи пізно вас і вашу родину можуть з нього виселити.

У відповідності до статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав на об’єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку

"1. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об’єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність

2. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим."  Реєстрація прав власності відбувається в реєстраційній службі (у державного реєстратора) на підставі виписки з погосподарської книги, де повинно бути технічний опис будинку.

Складніша ситуація з землею, на якій стоять сільські будинки. За внесеними у законодавство змінами, при державній реєстрації прав власності документами, що посвідчують речові права на земельні ділянки під такими об’єктами, можуть вважатися рішення відповідної сільської ради про передачу земельної ділянки в користування або власність. Теж начебто зручно — подав для реєстрації рішення і більш нічого не треба. Проте насправді можуть існувати певні обмеження: при реєстрації права власності на будинок треба подати правовстановлюючі документи на землю. Але варто не забувати, що безкоштовна реєстрація права власності на землю свого часу набула широкої кампанії, якою користалося майже 80 відсотків населення. Тобто, проблем із узаконенням будинку не повинно бути.

Нині села практично вимирають, особливо ті, до яких відсутнє транспортне сполучення, а інфраструктура замикається на одному сільському магазинчику, і то може місцевого підприємця. В таких селах безлюдні цілі вулиці, а хати, в яких живуть селяни, можна порахувати на пальцях однієї руки. Поте нинішня складна ситуація на Донбасі змушує людей мігрувати країною в пошуках мирних сіл. Це переселенці, які бажають проживати навіть у тих же депресивних селах. Здебільшого в людей немає достатньо коштів, тому варто на перших порах їм звернутися до сільського голови, який орієнтується у житловому фонді громади та може запропонувати покинуті хати. Однак проблема починається після того, як нові мешканці бажають узаконити нове житло та отримати на нього право власності. А все починається з того, що на цей будинок немає ні документів, ні спадкоємців.

У такому випадку радимо звернутися до сільського голови із відповідною заявою. На сесії сільської ради, мимо вивчення викладених прохань людини, потрібно паралельно, в порядку ст. 1277 Цивільного кодексу України визнати спадщину відумерлою, подавши відповідний позов до суду.

Відумерла спадщина – це майно померлого, що не переходить до його спадкоємців, яке суд визнає відумерлим за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Тобто, відумерлісь спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилось після смерті спадкодавця ніхто з спадкоємців не претендує, оскільки:

·Усунено спадкоємців від права на спадкування;

·Відсутність спадкоємців за законом і за заповітом;

·Відмова від прийняття спадщини спадкоємцями;

·Неприйнятя спадкоємцями спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Дана заява може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок.

Спадщина визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.  Територіальна громада вже своїм новим рішенням просто виділяє житло згідно поданих заяв. І вже лише після цього можна зареєструвати родину, яка отримала житло, у будинку, та оформляти правовстановлюючі документи.

У разі виникнення питань звертайтесь до Біляївського бюро правової допомоги за адресою: м. Біляївка, вул. Кіпенко, 6 каб.1 (будівля РАЦС) або телефонами (04852) 2-17-79, (04852) 2-12-22.