Аби тварина не стала загрозою

Актуальною залишається проблема профілактики сказу в Одеської області, а також і в нашому районі. Щорічно з приводу укусів  тваринами  у лікувальну мережу району звертається  біля 400 громадян, 30% з них це покуси безпритульними тваринами, які обов’язково отримують курс щеплень.

21 листопада 2014 року у місті Біляївка, по вулиці Шевченко зареєстрований випадок захворювання  на сказ у безпритульної кішки. На жаль є постраждалі, які вже отримують повний курс антирабічного лікування у хірургічному відділенні центральної районної лікарні. В нашому районі щорічно реєструється  декілька випадків захворювання сказом у домашніх тварин (кішки, собаки), у сільських тварин. Населені пункти, де вже реєструвались тварини хворі на сказ за 2012 –2013 роки, це  в селах - Дачне, Маяки, Майори, В.Дальник, Мирне, Нерубайське, Секретарівка, Градениці, Троїцьке, Х.Балка, В.Балка,а також місто Біляївка. Але, потенційно вся територія району неблагополучна зі сказу.

Сказ -  гостра інфекційна хвороба, яка характеризується тяжким ураженням нервової системи, і на жаль, невиліковна. Належить до особливо небезпечних інфекцій, бо завжди закінчується  летально, оскільки лікування від сказу не існує у всьому світі, спасає лише вакцинація, тобто проведення антирабічних щеплень. Цій проблемі громадськість світу приділяє велике значення через несприятливу епізоотичну та епідемічну ситуацію. За останні 12 років в Україні  зареєстровано 29 випадків захворювань людей на сказ.

До сказу чутливі майже усі дикі та свійські тварини, ссавці, а також птахи. Однак, найбільш часто сказ ідентифікують у собак і котів, а серед диких тварин – у лисиць і вовків. В сучасних умовах основним носієм сказу є дикі тварини, і в першу чергу, лисиці. В населених пунктах основну роль в розповсюджені цього захворювання відіграють безпритульні тварини – собаки та коти. Зараження людини відбувається при укусах, подряпинах та попаданні слини хворої тварини на шкіру та слизові оболонки. Це може відбутися при знятті шкіри з вбитої тварини, при доторканні до предметів, що забрудненні слиною хворої тварини. Найчастіше люди заражуються при порушенні норм поведінки з тваринами, коли тварину дратували, намагались її впіймати, віднімали у неї їжу, надавали допомогу при наявності характерних для сказу ознак, знімали шкіру з найдених трупів.

Встановлено, що у тварин слина може вже бути заразною до появи клінічних ознак. Тобто, можна заразитися від тварини, яка не хвора, а лише є носієм вірусу сказу. Досить зараженій слині потрапити на кон’юнктиву ока, у ніс, на ушкоджену шкіру, навіть за незначної  подряпини, цього вже досить, аби вірус потрапив у кров. Так, що  великий ризик – не щеплені домашні тварини, а також бродячі.

Щоб захистити, себе й інших від захворювання на сказ, треба виконувати елементарні правила. Насамперед охороняти собак і кішок від укусів будь-яких тварин, щорічно робити їм щеплення проти сказу, виводити собак на вулицю на повідку і  в наморднику. Не підбирати на вулиці  невідомих собак і кішок. Якщо ви зустрінете свійську або дику тварину з незвичайною, нетиповою поведінкою – збуджену, агресивну або, навпаки, слабку, мляву, напівпаралізовану – пам’ятайте: вона може бути хвора на сказ. Профілактичні рекомендації прості, і їх неважко  виконати – зробити щеплення домашнім улюбленцям, і не чіпати бродячих тварин.

Не вбивайте тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження. При укусі або ослизненні треба обов’язково інтенсивно промити рану (місце ушкодження) з господарським милом, припекти її краї йодною настойкою та звернутися до медичної установи.

Пам’ятайте!Сказ невиліковний! Його можна попередити, якщо своєчасно зробити щеплення. Ефективність щеплення залежить від своєчасного звернення за медичною допомогою. Будьте уважні до свого здоров’я!

 

Завідуюча відділом епіднагляду

Біляївського районного управління

Держсанепідслужби в Одеської області

Євтух Т.Б.