Формування свідомого батьківства

Перші роки життя - найбільш значущі у становленні зростаючої особистості. У даний період реалізація основних виховних функцій покладено на сім'ю як систему зв'язків, взаємодії і відносин на основі певних цінностей і норм. Разом з тим, батьки не завжди готові до реалізації виховного потенціалу, не усвідомлюють значущість своїх впливів на формування особистості дитини.

Всі найважливіші якості особистості закладаються зовсім не в шкільні роки, не в дитячих або учнівських групах, як часто вважають, а в сімейній «школі», яка починається з моменту народження дитини і навіть раніше, в перинатальний період її розвитку. Фахівцями встановлено, що ні які інші періоди життя виховання і навчання не мають так багато далекосяжних наслідків, не визначають в такій мірі особистісні якості дитини, її психічний розвиток і здоров'я, інтелектуальні та фізичні можливості, як у перші місяці і роки його життя.

Основні проблеми сімейного виховання обумовлені відсутністю батьківського досвіду у більшості сучасних батьків. Зміст освіти ні в школі, ні у вузі не орієнтований на формування педагогічної грамотності потенційних батьків. Більшість сімей вирішують проблеми виховання на рівні інтуїції, в міру власного життєвого досвіду, знань, умінь, вдаючись до допомоги прабатьків або знайомих і т.п. Разом з тим, успішне сімейне виховання передбачає не тільки увагу -опіку, а й увагу -інтерес до дітей, а його можуть дати тільки підготовлені до виховання і навчання своєї дитини батьки, що володіють певним рівнем педагогічної грамотності. Можна стверджувати, що роль батьків є вирішальною у розвитку інтелектуально-творчого потенціалу дітей, у зміцненні їх психічного і фізичного здоров'я.
На сьогоднішній день усвідомлене батьківство передбачає активну життєву позицію разом з веденням здорового способу життя і відповідальним ставленням до власних потреб. Адже, якщо батьки не будуть усвідомлено ставитися до своїх суб'єктивних потреб, дитина також не зможе бути уважним по відношенню до своїх персональних бажаннь
.

Важливо, що в процесі виховання повинні брати участь обоє батьків. Тато, як і ма ти, повинні усвідомлювати, що їх поведінка і стиль життя накладає певний відбиток на сприйняття дитиною світу навколо. Залежно від того, як малюк сприймає тата чи маму, він згодом буде сприймати чоловіків і жінок в цілому. Дуже важливо, щоб батько своїм прикладом зміг продемонструвати дитині ту чи іншу гендерну модель поведінки. Тому, як не парадоксально це не звучало б, шлях до усвідомленого батьківства лежить через усвідомлену жіночність і усвідомлену мужність.

Один з основоположних принципів усвідомленого батьківства полягає в тому, щоб не приймати ті чи інші педагогічні постулати на віру, але, навпаки, намагатися усвідомити їх розумом, або ж відчути серцем. Адже кожна дитина унікальна, і те, що допомогло малюкові сусіда навпроти, зовсім не обов'язково має посприяти розвитку і становленню Вашого чада.

Усвідомлене батьківство включає в себе: активну життєву позицію, постійний саморозвиток, відповідальність за своє життя, здоровий спосіб життя; дбайливе ставлення до сім'ї і до своєї ролі в ній; усвідомлене зачаття і підготовку до нього; з дорову і щасливу вагітність; усвідомлений підхід до фізичного догляду та розвитку дитини - від щеплень, годування, "висаджування" на горщик до загартовування, плавання з народження, фізичних ігор і частого перебування на свіжому повітрі; активний вплив на простір, в якому живе дитина - екологія, коло спілкування, інформаційне середовище і т.д. тощо; спілкування всередині сім'ї, традиції, довіра, щирий інтерес батьків і дітей один до одного.
Ще важливий момент: мета усвідомленого батьківства - не створення тепличних умов і постійне оберігання дітей від реалій життя. А саме гармонійний розвиток, надання всієї інформації. Загалом, результат усвідомленого батьківства - усвідомлена
дитина, людина, повноцінна і різнобічна особистість.


Який взагалі сенс у житті, витрачено му повністю на роботу, кар'єру й розваги? Так, діти теж не можуть бути єдиним сенсом життя (інакше виходить життя заради життя), але виховання гідних, здорових, і щасливих дітей - важливе завдання кожної людини.

Чим закінчується усвідомлене батьківство? Тим, що батьки відпускають дитину в її власне життя. Відпускають легко і радісно, адже вони виконали свою місію, далі людина повинна жити сама , а батьки повертаються до своїх власних сенсів і ціл ей. За іронією долі, діти в таких сім'ях бувають тісно пов'язані з батьками. Тільки зв'язок ц ей не формальний і юридичний , а духовний. Дітям щиро, цікаво і приємно в будинку дитинства. Тому вони завжди повертаються!